Обжалование постановления о возбуждении уголовного дела 2019




Обжалование постановления о возбуждении уголовного дела 2019





Постановление о возбуждении уголовного дела можно обжаловать в суд - это предусмотрено ст.236-7 УПК.

Удовлетворения жалобы и вступление решения суда об отмене постановления о возбуждении дела в законную силу влекут следующие последствия:
- мера пресечения (подписка о невыезде, арест) в отношении подозреваемого или обвиняемого отменяется;
- ограниченные досудебным следствием права восстанавливаются;
- изъятые вещи подлежат возврату;

Обжаловать постановление о возбуждении уголовного дела могут:
- лицо, в отношении которого возбуждено дело;
- защитник (адвокат);
- законный представитель;

Жалоба на постановление о возбуждении уголовного дела должна быть рассмотрена судом в течение 5 дней со дня её поступления.
Своим решением суд может приостановить проведение следственных действий (допрос, обыск, выемка) на время рассмотрения жалобы.

Успешное обжалование постановления о возбуждении уголовного дела возможно только при условии хорошей аргументации своих доводов.
Жалоба на постановление о возбуждении уголовного дела должна быть подана до момента окончания производства досудебного следствия.
Обжалование ареста возможно только в течение 3 дней, с момента вынесения судом постановления о содержании под стражей.
Аватара пользователя
Attorney
Адвокат
Адвокат
 
Консультаций: 612
Откуда: Киев





Внесение ведомостей в Единый реестр досудебных расследований 2019





Уголовно-процессуальный кодекс 2012 года ввел ряд новшеств, среди которых отмена стадии возбуждения уголовного дела.
Теперь все сообщения о преступлениях будут вноситься в Единый реестр досудебных расследований (ЕРДР).
В связи с этим, обжалование постановления о возбуждении уголовного дела утрачивает актуальность.
В настоящей теме предлагается обсуждать вопросы, связанные с незаконным и необоснованным внесением сообщения о преступлении в ЕРДР, а также способы обжалования внесения ведомостей в Единый реестр досудебных расследований.

Чтобы задать вопрос на форуме, необходимо зарегистрироваться.
Юридическая консультация по данным вопросам предоставляется практикующим адвокатом по уголовным делам.
Первый экспертный правовой форум ©
Лучшие практикующие юристы и адвокаты
Аватара пользователя
Адвокат
Администратор
Администратор
 
Консультаций: 268
Откуда: Киев

Повідомлення про підозру 2019





Добрый день!

Примерно 10 дней назад меня первый раз пригласили в милицию для пояснений. После этого вызовы к следователю повторялись через день. Я исправно являлся и давал показания, в том числе на камеру. Один раз проводили очную ставку, тоже под видеозапись. В повестках был указан мой статус - свидетель. И так длилось до вчерашнего дня...
Вчера снова вызвали в милицию. Следователь вручил "повідомлення про підозру" и сказал, что теперь я подозреваемый. После этого отпустили, но сказали являться по первому требованию, а то "закроют".

Что теперь делать и что меня ждет?
Аватара пользователя
Кутузов
 
Консультаций: 1
Откуда: Киев

Re: Обжалование постановления о возбуждении уголовного дела 2019





Для начала, необходимо знать свои права, предусмотренные ч.3 ст.42 Уголовно-процессуального кодекса:
"Підозрюваний (обвинувачений) має право:
1) знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють (обвинувачують);
2) бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, а також отримати їх роз’яснення;
3) на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій;
4) не говорити нічого з приводу підозри проти нього (обвинувачення) або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання;
5) давати пояснення, показання з приводу підозри (обвинувачення) чи в будь-який момент відмовитися їх давати;
6) вимагати перевірки обґрунтованості затримання;
7) у разі затримання або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - на негайне повідомлення членів сім’ї, близьких родичів чи інших осіб про затримання і місце свого перебування згідно з положеннями статті 213 Кримінально-процесуального кодексу;
8) збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази;
9) брати участь у проведенні процесуальних дій;
10) під час проведення процесуальних дій ставити запитання, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;
11) застосовувати з додержанням вимог цього Кодексу технічні засоби при проведенні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право заборонити застосовування технічних засобів при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії кримінального провадження з метою нерозголошення відомостей, які містять таємницю, що охороняється законом, чи стосуються інтимного життя особи, про що виноситься вмотивована постанова;
12) заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;
13) заявляти відводи;
14) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 Кримінально-процесуального кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу;
15) одержувати копії процесуальних документів та письмові повідомлення;
16) оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора, слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом;
17) вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, в порядку, визначеному законом, а також відновлення репутації, якщо підозра (обвинувачення) не підтвердилися;
18) користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави".

За большинством из названных прав подозреваемого стоят конкретные и эффективные средства защиты, которые при умелом применении дают возможность избежать уголовной ответственности (естественно, речь идет о случаях, когда отсутствует состав преступления). Если правонарушение все же имело место, эффективное применение этих и других (предусмотренных действующим законодательством) средств защиты, дает возможность уменьшить негативные последствия привлечения к уголовной ответственности.

Следует сказать, что подозреваемому будут избирать меру пресечения (по украински - "запобіжний захід").
Мера пресечения может применяться по следующим основаниям (ст.177 Уголовно-процессуального кодекса):
"Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом".

Одной из наиболее применяемых судами мер пресечения является содержание под стражей. Несмотря на то, что действующее (новое) уголовно-процессуальное законодательство называет данную меру "исключительной", ее распространенность говорит об обратном. В некоторых случаях, избежать ареста позволяет залог, однако его применение не всегда возможно, а сумма залога весьма существенна (зависит от тяжести преступления). Размер залога установлен ч.5 ст.182 Уголовно-процессуального кодекса:
"Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно".

Подозреваемому рекомендуется обратиться за помощью к адвокату (по новому уголовно-процессуальному законодательству, защитниками могут быть только адвокаты), для получения квалифицированной правовой помощи. При отсутствии адвоката, подозреваемому следует полагаться только на собственные знания, которые обычно значительно ниже, чем у стороны обвинения (следователя). Услуги адвоката по уголовным делам в Одессе доступны по телефонам, указанным ниже. Если подозреваемый не может воспользоваться услугами защитника (адвоката) по какой-либо причине, правовая помощь по всем вопросам, связанным с уголовным производством, доступна на Первом экспертном правовом форуме.
Аватара пользователя
Attorney
Адвокат
Адвокат
 
Консультаций: 612
Откуда: Киев




Юридические услуги в данной сфере: Адвокат по уголовным делам в Одессе