Авторське право ч.1 ст.176 КК України
Добавлено: 13 фев 2016, 17:32
В травні 2012 року відносно мого Клієнта була порушена кримінальна справа (за нормами КПК 1960 року) за ознаками злочину, передбаченого ч 1 ст. 176 КК України – незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.
Фабула справи полягає у наступному: в середині травня 2012 року, мій Клієнт (зазначимо ОСОБА 1), перебуваючи за місцем свого проживання, з мережі Інтернет скачав неліцензійне програмне забезпечення корпорації «Microsoft» і програмне забезпечення корпорації «Adobe Systems Inc», після чого скопіював їх на диск для лазерного зчитування, потім не маючи авторського договору правовласника на право відтворення програмних продуктів, встановив вищевказане програмне забезпечення на жорсткі диски двох системних блоків, які у нього були в наявності, незаконно відтворив комп’ютерні програми, авторські права на які належить корпораціям «Microsoft» та «Adobe Systems Inc».
В якості обґрунтування суми спричиненої матеріальної шкоди у значному розмірі, як того вимагає об’єктивна сторона даного складу злочину, до матеріалів кримінальної справи були долучені прайс-листи. Під час розгляду справи у суді першої інстанції я неодноразово заявляла клопотання про направлення справи на додаткове розслідування (норми КПК 1960 р.), оскільки відповідно до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» прайс-листи з рекомендованою ціною для дилера не є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції і не може виступати на підтвердження суми завданої матеріальної шкоди. Крім того, в матеріалах справи був відсутній висновок експертизи об’єкту інтелектуальної власності – ліцензійних комп’ютерних програм, який би встановлював вартість збитків, спричинених компаніям «Microsoft» та «Adobe Systems Inc» незаконним відтворенням і розповсюдженням її контрафактної версії станом на середину травня 2012 р. Сторона обвинувачення так і не змогла надати належних документів на підтвердження суми спричиненої матеріальної шкоди у значному розмірі і у березні 2013 року справа була направлена на додаткове розслідування. Сторона обвинувачення оскаржила рішення про направлення справи на додаткове розслідування, але постановою апеляційного суду дана справа була направлена прокурору для проведення додаткового розслідування.
В липні 2013 року органами досудового розслідування було відкрито кримінальне провадження (за нормами КПК 2012 р.) відносно тієї ж ОСОБИ 1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 176 КК України. Під час досудового розслідування по справі була призначена економічна експертиза в сфері інтелектуальної власності, метою якої було встановити розмір спричиненої матеріальної шкоди. Експертиза проводилася одним з експертів одного з НДЕКЦ при ГУМВС України, який розташований в одній з областей України. У серпні 2013 р. висновок експерта був готовий. Після ознайомлення з даною експертизою у мене виникло дуже багато запитань, оскільки експертиза проводилася знову на підставі прайс-листів без витребування первинної бухгалтерської документації. У вересні 2013 р. я звернулася з адвокатським запитом до Управління експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України з проханням підтвердити відповідну кваліфікацію експерта, який проводив дану експертизу. З Витягу, який був направлений на мою адресу вбачалося, що даний експерт не має відповідної кваліфікації для проведення саме «економічних досліджень у сфері інтелектуальної власності» - код 13.9.
За клопотанням сторони захисту по справі була призначена повторна економічна експертиза у сфері інтелектуальної власності, проте, провести її не представилося можливим в зв’язку з відсутністю додаткових документів. Проведення повторної експертизи ми просили доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, який розташований в м. Києві. Одночасно ми звернулися до даного центру з проханням провести дослідження у сфері інтелектуальної власності та надати консультативне повідомлення з поставлених питань. За нашим зверненням було підготовлене консультативне повідомлення, з якого випливало, що Висновок експерта є некоректним, оскільки розрахунок суми спричиненої матеріальної шкоди проводився на підставі прайс-листів, які не є первинними бухгалтерськими документами, а також цей розрахунок є незавершеним, тому, що з отриманої суми необхідно виокремити розмір прибутку, який суб’єкт права міг би отримати внаслідок використання комп’ютерних програм без дозволу, або розмір ліцензійної винагороди, який міг би отримати, якби комп’ютерні прогарами використовувалися на законних підставах. В листопаді 2014 року мій Клієнт був виправданий вироком суду. Висновок експерта був визнаний як недопустимий доказ по справі. Сторона обвинувачення оскаржила вирок, він був скасований апеляційною інстанцією і справа була направлена на новий розгляд. Незважаючи на новели КПК 2012 року, судовий розгляд все ж таки залишається з обвинувальним ухилом. Апеляційна інстанція ніколи не залишить виправдувальний вирок в силі.
З червня 2015 року вищезазначена справа перебуває на розгляді у суді першої інстанції. Сторона обвинувачення вирішила дещо змінити свою позицію. Вона полягає у наступному: визнати цивільних позивачів по справі корпорації «Microsoft» та «Adobe Systems Inc» потерпілими та закрити провадження по справі відповідно до ст. 340 КПК України, в зв’язку з повторним неприбуттям у судове засідання потерпілого. На теперішній час один з цивільних позивачів відсутній – представництво «Adobe Systems Inc» ліквідовано на території України. Сторона обвинувачення змінила обвинувачення у суді відповідно до вимог КПК.
Питання полягає у наступному: під час отримання зміненого обвинувального акту в суді було встановлено, що процесуальний прокурор, який готував даний змінений акт, самостійно вказав в якості потерпілого корпорацію «Microsoft». Я стала заперечувати, зазначаючи, що оскільки справа перебуває в провадженні суду, а не на стадії досудового розслідування, то тільки суд у судовому засіданні повинен вирішувати питання щодо процесуального статусу цивільних позивачів. Прокурор у даному випадку перебільшив свої повноваження, оскільки відповідно до КПК він може тільки змінити об’єм обвинувачення. Незважаючи на мої зауваження, суддя прийняла даний обвинувальний акт до справи, хоча він не відповідає вимогам закону. Якщо б я була на стадії підготовчого судового засідання то просила б повернути даний обвинувальний акт відповідно до вимог ст. 314 КПК. Зараз я розгублена, не знаю як поступити у даній ситуації. Мені зрозуміло, що сторона обвинувачення намагається закрити провадження за нереабілітуючими обставинами, але мені це не цікаво. Сторона обвинувачення не буде підтримувати обвинувачення, оскільки, як зізнався мені процесуальний прокурор «він нічого не розуміє у питаннях авторського права». Моя позиція чітка – винесення виправдувального вироку, але і прокурор і даний склад суду намагаються цього не допустити. Готова вислухати різні думки з цього питання. Як мені діяти далі? Буду вдячна.
#SOS #Lawyers all over the world unite #Copyright Windows #Юристи всього світу об'єднуйтесь #Авторське право Windows #Терміново
Фабула справи полягає у наступному: в середині травня 2012 року, мій Клієнт (зазначимо ОСОБА 1), перебуваючи за місцем свого проживання, з мережі Інтернет скачав неліцензійне програмне забезпечення корпорації «Microsoft» і програмне забезпечення корпорації «Adobe Systems Inc», після чого скопіював їх на диск для лазерного зчитування, потім не маючи авторського договору правовласника на право відтворення програмних продуктів, встановив вищевказане програмне забезпечення на жорсткі диски двох системних блоків, які у нього були в наявності, незаконно відтворив комп’ютерні програми, авторські права на які належить корпораціям «Microsoft» та «Adobe Systems Inc».
В якості обґрунтування суми спричиненої матеріальної шкоди у значному розмірі, як того вимагає об’єктивна сторона даного складу злочину, до матеріалів кримінальної справи були долучені прайс-листи. Під час розгляду справи у суді першої інстанції я неодноразово заявляла клопотання про направлення справи на додаткове розслідування (норми КПК 1960 р.), оскільки відповідно до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» прайс-листи з рекомендованою ціною для дилера не є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції і не може виступати на підтвердження суми завданої матеріальної шкоди. Крім того, в матеріалах справи був відсутній висновок експертизи об’єкту інтелектуальної власності – ліцензійних комп’ютерних програм, який би встановлював вартість збитків, спричинених компаніям «Microsoft» та «Adobe Systems Inc» незаконним відтворенням і розповсюдженням її контрафактної версії станом на середину травня 2012 р. Сторона обвинувачення так і не змогла надати належних документів на підтвердження суми спричиненої матеріальної шкоди у значному розмірі і у березні 2013 року справа була направлена на додаткове розслідування. Сторона обвинувачення оскаржила рішення про направлення справи на додаткове розслідування, але постановою апеляційного суду дана справа була направлена прокурору для проведення додаткового розслідування.
В липні 2013 року органами досудового розслідування було відкрито кримінальне провадження (за нормами КПК 2012 р.) відносно тієї ж ОСОБИ 1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 176 КК України. Під час досудового розслідування по справі була призначена економічна експертиза в сфері інтелектуальної власності, метою якої було встановити розмір спричиненої матеріальної шкоди. Експертиза проводилася одним з експертів одного з НДЕКЦ при ГУМВС України, який розташований в одній з областей України. У серпні 2013 р. висновок експерта був готовий. Після ознайомлення з даною експертизою у мене виникло дуже багато запитань, оскільки експертиза проводилася знову на підставі прайс-листів без витребування первинної бухгалтерської документації. У вересні 2013 р. я звернулася з адвокатським запитом до Управління експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України з проханням підтвердити відповідну кваліфікацію експерта, який проводив дану експертизу. З Витягу, який був направлений на мою адресу вбачалося, що даний експерт не має відповідної кваліфікації для проведення саме «економічних досліджень у сфері інтелектуальної власності» - код 13.9.
За клопотанням сторони захисту по справі була призначена повторна економічна експертиза у сфері інтелектуальної власності, проте, провести її не представилося можливим в зв’язку з відсутністю додаткових документів. Проведення повторної експертизи ми просили доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, який розташований в м. Києві. Одночасно ми звернулися до даного центру з проханням провести дослідження у сфері інтелектуальної власності та надати консультативне повідомлення з поставлених питань. За нашим зверненням було підготовлене консультативне повідомлення, з якого випливало, що Висновок експерта є некоректним, оскільки розрахунок суми спричиненої матеріальної шкоди проводився на підставі прайс-листів, які не є первинними бухгалтерськими документами, а також цей розрахунок є незавершеним, тому, що з отриманої суми необхідно виокремити розмір прибутку, який суб’єкт права міг би отримати внаслідок використання комп’ютерних програм без дозволу, або розмір ліцензійної винагороди, який міг би отримати, якби комп’ютерні прогарами використовувалися на законних підставах. В листопаді 2014 року мій Клієнт був виправданий вироком суду. Висновок експерта був визнаний як недопустимий доказ по справі. Сторона обвинувачення оскаржила вирок, він був скасований апеляційною інстанцією і справа була направлена на новий розгляд. Незважаючи на новели КПК 2012 року, судовий розгляд все ж таки залишається з обвинувальним ухилом. Апеляційна інстанція ніколи не залишить виправдувальний вирок в силі.
З червня 2015 року вищезазначена справа перебуває на розгляді у суді першої інстанції. Сторона обвинувачення вирішила дещо змінити свою позицію. Вона полягає у наступному: визнати цивільних позивачів по справі корпорації «Microsoft» та «Adobe Systems Inc» потерпілими та закрити провадження по справі відповідно до ст. 340 КПК України, в зв’язку з повторним неприбуттям у судове засідання потерпілого. На теперішній час один з цивільних позивачів відсутній – представництво «Adobe Systems Inc» ліквідовано на території України. Сторона обвинувачення змінила обвинувачення у суді відповідно до вимог КПК.
Питання полягає у наступному: під час отримання зміненого обвинувального акту в суді було встановлено, що процесуальний прокурор, який готував даний змінений акт, самостійно вказав в якості потерпілого корпорацію «Microsoft». Я стала заперечувати, зазначаючи, що оскільки справа перебуває в провадженні суду, а не на стадії досудового розслідування, то тільки суд у судовому засіданні повинен вирішувати питання щодо процесуального статусу цивільних позивачів. Прокурор у даному випадку перебільшив свої повноваження, оскільки відповідно до КПК він може тільки змінити об’єм обвинувачення. Незважаючи на мої зауваження, суддя прийняла даний обвинувальний акт до справи, хоча він не відповідає вимогам закону. Якщо б я була на стадії підготовчого судового засідання то просила б повернути даний обвинувальний акт відповідно до вимог ст. 314 КПК. Зараз я розгублена, не знаю як поступити у даній ситуації. Мені зрозуміло, що сторона обвинувачення намагається закрити провадження за нереабілітуючими обставинами, але мені це не цікаво. Сторона обвинувачення не буде підтримувати обвинувачення, оскільки, як зізнався мені процесуальний прокурор «він нічого не розуміє у питаннях авторського права». Моя позиція чітка – винесення виправдувального вироку, але і прокурор і даний склад суду намагаються цього не допустити. Готова вислухати різні думки з цього питання. Як мені діяти далі? Буду вдячна.
#SOS #Lawyers all over the world unite #Copyright Windows #Юристи всього світу об'єднуйтесь #Авторське право Windows #Терміново