Авторське право ч.1 ст.176 КК України




Авторське право ч.1 ст.176 КК України





В травні 2012 року відносно мого Клієнта була порушена кримінальна справа (за нормами КПК 1960 року) за ознаками злочину, передбаченого ч 1 ст. 176 КК України – незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі.

Фабула справи полягає у наступному: в середині травня 2012 року, мій Клієнт (зазначимо ОСОБА 1), перебуваючи за місцем свого проживання, з мережі Інтернет скачав неліцензійне програмне забезпечення корпорації «Microsoft» і програмне забезпечення корпорації «Adobe Systems Inc», після чого скопіював їх на диск для лазерного зчитування, потім не маючи авторського договору правовласника на право відтворення програмних продуктів, встановив вищевказане програмне забезпечення на жорсткі диски двох системних блоків, які у нього були в наявності, незаконно відтворив комп’ютерні програми, авторські права на які належить корпораціям «Microsoft» та «Adobe Systems Inc».

В якості обґрунтування суми спричиненої матеріальної шкоди у значному розмірі, як того вимагає об’єктивна сторона даного складу злочину, до матеріалів кримінальної справи були долучені прайс-листи. Під час розгляду справи у суді першої інстанції я неодноразово заявляла клопотання про направлення справи на додаткове розслідування (норми КПК 1960 р.), оскільки відповідно до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» прайс-листи з рекомендованою ціною для дилера не є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції і не може виступати на підтвердження суми завданої матеріальної шкоди. Крім того, в матеріалах справи був відсутній висновок експертизи об’єкту інтелектуальної власності – ліцензійних комп’ютерних програм, який би встановлював вартість збитків, спричинених компаніям «Microsoft» та «Adobe Systems Inc» незаконним відтворенням і розповсюдженням її контрафактної версії станом на середину травня 2012 р. Сторона обвинувачення так і не змогла надати належних документів на підтвердження суми спричиненої матеріальної шкоди у значному розмірі і у березні 2013 року справа була направлена на додаткове розслідування. Сторона обвинувачення оскаржила рішення про направлення справи на додаткове розслідування, але постановою апеляційного суду дана справа була направлена прокурору для проведення додаткового розслідування.

В липні 2013 року органами досудового розслідування було відкрито кримінальне провадження (за нормами КПК 2012 р.) відносно тієї ж ОСОБИ 1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч 1 ст. 176 КК України. Під час досудового розслідування по справі була призначена економічна експертиза в сфері інтелектуальної власності, метою якої було встановити розмір спричиненої матеріальної шкоди. Експертиза проводилася одним з експертів одного з НДЕКЦ при ГУМВС України, який розташований в одній з областей України. У серпні 2013 р. висновок експерта був готовий. Після ознайомлення з даною експертизою у мене виникло дуже багато запитань, оскільки експертиза проводилася знову на підставі прайс-листів без витребування первинної бухгалтерської документації. У вересні 2013 р. я звернулася з адвокатським запитом до Управління експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України з проханням підтвердити відповідну кваліфікацію експерта, який проводив дану експертизу. З Витягу, який був направлений на мою адресу вбачалося, що даний експерт не має відповідної кваліфікації для проведення саме «економічних досліджень у сфері інтелектуальної власності» - код 13.9.

За клопотанням сторони захисту по справі була призначена повторна економічна експертиза у сфері інтелектуальної власності, проте, провести її не представилося можливим в зв’язку з відсутністю додаткових документів. Проведення повторної експертизи ми просили доручити Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, який розташований в м. Києві. Одночасно ми звернулися до даного центру з проханням провести дослідження у сфері інтелектуальної власності та надати консультативне повідомлення з поставлених питань. За нашим зверненням було підготовлене консультативне повідомлення, з якого випливало, що Висновок експерта є некоректним, оскільки розрахунок суми спричиненої матеріальної шкоди проводився на підставі прайс-листів, які не є первинними бухгалтерськими документами, а також цей розрахунок є незавершеним, тому, що з отриманої суми необхідно виокремити розмір прибутку, який суб’єкт права міг би отримати внаслідок використання комп’ютерних програм без дозволу, або розмір ліцензійної винагороди, який міг би отримати, якби комп’ютерні прогарами використовувалися на законних підставах. В листопаді 2014 року мій Клієнт був виправданий вироком суду. Висновок експерта був визнаний як недопустимий доказ по справі. Сторона обвинувачення оскаржила вирок, він був скасований апеляційною інстанцією і справа була направлена на новий розгляд. Незважаючи на новели КПК 2012 року, судовий розгляд все ж таки залишається з обвинувальним ухилом. Апеляційна інстанція ніколи не залишить виправдувальний вирок в силі.

З червня 2015 року вищезазначена справа перебуває на розгляді у суді першої інстанції. Сторона обвинувачення вирішила дещо змінити свою позицію. Вона полягає у наступному: визнати цивільних позивачів по справі корпорації «Microsoft» та «Adobe Systems Inc» потерпілими та закрити провадження по справі відповідно до ст. 340 КПК України, в зв’язку з повторним неприбуттям у судове засідання потерпілого. На теперішній час один з цивільних позивачів відсутній – представництво «Adobe Systems Inc» ліквідовано на території України. Сторона обвинувачення змінила обвинувачення у суді відповідно до вимог КПК.

Питання полягає у наступному: під час отримання зміненого обвинувального акту в суді було встановлено, що процесуальний прокурор, який готував даний змінений акт, самостійно вказав в якості потерпілого корпорацію «Microsoft». Я стала заперечувати, зазначаючи, що оскільки справа перебуває в провадженні суду, а не на стадії досудового розслідування, то тільки суд у судовому засіданні повинен вирішувати питання щодо процесуального статусу цивільних позивачів. Прокурор у даному випадку перебільшив свої повноваження, оскільки відповідно до КПК він може тільки змінити об’єм обвинувачення. Незважаючи на мої зауваження, суддя прийняла даний обвинувальний акт до справи, хоча він не відповідає вимогам закону. Якщо б я була на стадії підготовчого судового засідання то просила б повернути даний обвинувальний акт відповідно до вимог ст. 314 КПК. Зараз я розгублена, не знаю як поступити у даній ситуації. Мені зрозуміло, що сторона обвинувачення намагається закрити провадження за нереабілітуючими обставинами, але мені це не цікаво. Сторона обвинувачення не буде підтримувати обвинувачення, оскільки, як зізнався мені процесуальний прокурор «він нічого не розуміє у питаннях авторського права». Моя позиція чітка – винесення виправдувального вироку, але і прокурор і даний склад суду намагаються цього не допустити. Готова вислухати різні думки з цього питання. Як мені діяти далі? Буду вдячна.

#SOS #Lawyers all over the world unite #Copyright Windows #Юристи всього світу об'єднуйтесь #Авторське право Windows #Терміново
Аватара пользователя
tatjana1
 
Консультаций: 3





Re: Авторське право ч.1 ст.176 КК України





Вітаю, колего!

Детально вивчив Вашу ситуацію.

На даному етапі я не бачу іншого шляху, крім подання заяви про відвід судді на підставі пункту 4 частини 1 статті 75 КПК, відповідно до положень ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України. Остання передбачає можливість подання заяви про відвід саме під час судового провадження. Якщо вказана заява не буде задоволена, її подання приверне увагу до проблеми. Зокрема, це стане одним з аргументів, на який можна посилатися під час апеляційного оскарження вироку (якщо він буде обвинувальним).
Первый экспертный правовой форум ©
Адвокат Глеб Николаевич Дубров (Одесса)

Получить консультацию: Киев, Харьков, ...
Платная консультация этого специалиста
для связи с адвокатом ✉ doubrov@gmail.com

Хочу получить консультацию на этом форуме
Аватара пользователя
Глеб Николаевич
Адвокат
Адвокат
юридические услуги
 
Консультаций: 612
Откуда: Одесса

Клопотання про скасування запобіжного заходу





У червні 2012 року було порушено кримінальну справу відносно Особи 1. В якості запобіжного заходу була обрана підписка про невиїзд. В березні 2013 року кримінальна справа направлена на додаткове розслідування. У вересні 2013 року дана справа поступила до суду (розслідування проводилося за нормами КПК 2012). В обвинувальному акті в якості запобіжного заходу була зазначена підписка про невиїзд. Справа досі розглядається судом. На теперішній час у обвинуваченої особи виникла необхідність покинути межі населеного пункту де він мешкає, оскільки йому запропонована робота в іншому регіоні. Яким саме чином можна вирішити питання про скасування даного запобіжного заходу до винесення рішення по даній кримінальній справі? КПК 2012 року не містить в собі окремої статті щодо звернення обвинуваченої особи із клопотанням про скасування запобіжного заходу.
Дякую за оперативні відповіді!
Аватара пользователя
tatjana1
 
Консультаций: 3

Re: Клопотання про скасування запобіжного заходу





Можливість скасування запобіжного заходу під час судового розгляду справи передбачена ч. 1 ст. 331 Кримінально-процесуального кодексу України.
Стаття 331. Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді.
1. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Первый экспертный правовой форум ©
Адвокат Глеб Николаевич Дубров (Одесса)

Получить консультацию: Киев, Харьков, ...
Платная консультация этого специалиста
для связи с адвокатом ✉ doubrov@gmail.com

Хочу получить консультацию на этом форуме
Аватара пользователя
Глеб Николаевич
Адвокат
Адвокат
юридические услуги
 
Консультаций: 612
Откуда: Одесса

Перехідні положення КПК





Доброго дня!
Я вважаю що, ч. 1 ст. 331 у даному випадку не діє, а діють перехідні положення ч. 9 Розділ XІ КПК України, та ст. 165-1 КПКУ 1960р.
Що Ви вважаєте з цього приводу?
Розділ XІ
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
9. Запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Стаття 165-1. Постанова (ухвала) про застосування, скасування чи зміну запобіжного заходу.
Про застосування, скасування чи зміну запобіжного заходу орган дізнання, слідчий, прокурор, суддя виносять постанову, а суд - ухвалу.
У постанові (ухвалі) про застосування чи зміну запобіжного заходу зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, вік, місце народження особи, щодо якої застосовується чи змінюється запобіжний захід, вчинений нею злочин, відповідна стаття Кримінального кодексу України, обраний запобіжний захід і підстави його обрання чи зміни, а також визначається особа чи орган, які повинні здійснювати контроль за виконанням постанови (ухвали). У постанові (ухвалі) про скасування запобіжного заходу повинні бути зазначені підстави для його скасування. У разі покладення на особу, скасування або зміни обов'язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу, у постанові (ухвалі) про застосування або зміну запобіжного заходу також зазначаються відповідні обов'язки.
Постанова або ухвала негайно оголошуються під розписку особі, щодо якої вона винесена, крім випадків, передбачених частиною шостою статті 165-2 цього Кодексу. Одночасно особі роз'яснюються порядок і строки оскарження постанови або ухвали.
При оголошенні постанови про обрання запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, особі під розписку повинно бути роз'яснено, в чому полягає обраний запобіжний захід, обов'язки, які покладаються на неї у зв'язку з його застосуванням. Особа також попереджається, що у разі порушення покладених на неї обов'язків та її неналежної поведінки до неї може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Аватара пользователя
tatjana1
 
Консультаций: 3

Re: Перехідні положення КПК





Вітаю!

Ви акцентували увагу на відсутності в Кримінальному процесуальному кодексі 2012 р. положення про скасування запобіжного заходу.
КПК 2012 року не містить в собі окремої статті щодо звернення обвинуваченої особи із клопотанням про скасування запобіжного заходу.

Проте окрема стаття відносно цього питання в КПК 2012 року все ж таки є (ст.331 КПК), про що і було сказано в попередній відповіді.

P.S. При цьому, за умови обрання підписки про невиїзд до набрання чинності новим КПК, цілком погоджуюсь з Вашою точкою зору, щодо необхідності застосування норм Кримінально-процесуального кодексу 1960 р - відповідно до Перехідних положень.
Первый экспертный правовой форум ©
Адвокат Глеб Николаевич Дубров (Одесса)

Получить консультацию: Киев, Харьков, ...
Платная консультация этого специалиста
для связи с адвокатом ✉ doubrov@gmail.com

Хочу получить консультацию на этом форуме
Аватара пользователя
Глеб Николаевич
Адвокат
Адвокат
юридические услуги
 
Консультаций: 612
Откуда: Одесса




Юридические услуги в данной сфере: Адвокат по уголовным делам в Одессе